Вона

Есмеральда Еверфрі

Вона жила і не жила всякчас, Ховалася та прагла визнання. На шторм і штиль походила водночас; Вбирала світ, йдучи до зникнення. Ростила мрії й нищила власноруч. Шукала правди, знаючи - дарма. Боялась всіх й чекала когось поруч, Сміючись з тих, хто їй казав: "Дурна". Шукала жáру, хоч любила холод. Цінила волю, та звела стіну. І, коли мала емоційний голод, Хапала книгу, ідучи до сну. Вона була і не була весь час - Життя як сто, і сотню мов одне. Втомившись світом, як в останній раз, Трималась міцно за буття земне.

2019-05-30 16:42:26

Інші вірші поета

Я люблю Замість видиху Імпровізація Танець душі

Інші поети

Olena Кim

@lenhcikm

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Валерия Морозова

@morozovalera

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13397

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16857