Легке перо змінив тепер есток
Буває так, що рими всі мовчать, Заховані між недо-слів і терцій. Немов їх голос стримує печать Не-моїх правил і безмовних герців. Легке перо змінив тепер есток*, І вже чужими стали звичні букви. Папір в руках зім'явся і пожовк, Доки чекав віршованої думки. Як не стискай ті пальці, все дарма - Вітрів мистецьких підкорити годі. Де грав огонь тепер лишень пітьма, Що не розтане по нічній негоді. У мить таку здається, що усе - Ніколи не відчую більше ритму В словах, і снігом часу замете За творчість мною прóграну цю битву... А потім, через день, півроку, рік Щось у душі раптово стрепенеться, Широким руслом застримить** потік Рядків, забутий ритм знайдеться. * - дворучна колюча зброя, призначена для пробивання рицарських обладунків. ** - стрімко рухатися в якомусь напрямі (переважно знизу догори)
2021-01-19 19:03:30
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
дякую) рада, що до вподоби 😉
Відповісти
2021-01-19 19:09:51
Подобається
Есмеральда Еверфрі
Муз, вредне лускате, Регоче над вухом І сльози веселі втирає хвостом. Ледащо крилате Ні слухом ні духом Про те, як без нього самотньо часом.
Відповісти
2021-01-19 19:31:13
Подобається
Есмеральда Еверфрі
напевно це - особливість нашого "класу" 😉
Відповісти
2021-01-20 10:52:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8370
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2423