Казки
Есмеральда Еверфрі
Перебільшено добрі та світлі казки, Нереально солодкі фальшиві герої: Все це давнього майстра брехливі мазки На картині, де правди ще менше ніж зброї. Ми зростаємо, ними оплутані в сіті, Все чекаєм на доброго принца із мрії. Але доля б'є правдою кожного в світі - Просто є досі ті, хто не втратив надії. Кажуть, вірити треба завжди тільки в краще, Але що, як з очей давно впала облуда, І життя виглядає як діло пропаще? Тільки більшає болю та сліз амплітуда. Колір награний не застилає більш зору, Всі шаблони вщент знищила циніка сила. Їдка мова душі нас лікує від мору, Що сама ж роками раніше створила. Перебільшено добрі та чисті слова, Одурманений мозок їм вторить шалено. Суперечка смаків, що віками трива: Після неї на серці постійно черлено.
2019-09-09 18:43:22
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Субстанція Ночі
Обожнюю твої вірші)) Кожного разу якийсь шедевр!)
Відповісти
2019-09-09 19:16:51
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Субстанція Ночі дякую))) стараюся всим Вогнем).
Відповісти
2019-09-09 19:57:45
1
Інші вірші поета
Напівсон Такою ніколи не стану Тихо випити порцію кави Дедлайни
Інші поети
Maya Fares
@May_a00
Hannah
@hananahQbanna
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7733
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9030