Мій дім
Почуй мій чистий голос між холодних стін, Відчуй тугу, що рветься крізь смішки, Пройди до правди через залу змін, І не забудь на стіл поставити чашки. Закип'ячу води, перенесу вітраж; Налий чайку з меліси й полину. Це мій щоденний і затертий антураж - Бути закутою в будівлі площину. Не червоній - я часто не дивлюсь; Не підглядаю за тобою в спальні. Сама часом таким життям нуджусь, Але зате не виженеш з читальні. Ми вечорами можем спілкуватись, Але залишу за собою всі права. В моїй історії попрошу не копатись, Не для людей біль душу розрива... Почуй мене у тихім передзвоні шиб. Відчуй ту радість, капельку насмішки. Ну що ж, не стій - заходь углиб, А я погляну, де там мої кішки...
2019-09-09 18:47:24
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8921
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4392