Алорія Реґенмонд
@Ame_Regenmond
Мета всього прекрасного - бути розділеним з іншими
Блог Всі
Що значить писати?
Цікаве, Думки вголос, Різне
9
1
113
Книги Всі
Вірші Всі
Клітка
Кричить душа моя - волає Здається, все її стискає Тісно їй в клітці із плоті І тоне вона у болоті Із ваших правил і норм Суспільством нав'язаних форм Що стали мірилом сил Та визначають довжину наших крил
8
0
139
Окови буденності
Я марила життя усе своє: Про щастя, мир, дружбу і кохання, Та потонули ті дитячі мрії та бажання. Кожен день тепер, як часовбивання. Бува, як гляну на небо, Слізьми обличчя умиваю, І лиш одна думка: "Чому я не літаю?" Та кожного разу лиш зітхаю А так хотілося б у синяву ту польнути, Миру того небесного черпнути, До тиші і спокою полинути, І навіки там уснути. Та не бути цьому, доки тіло тримає, І за ноги мене цупко хапає Буденність, що й передихнути не дозволяє Від щоденної турботи, яка все отравляє. І можливо колись, я звільнюся від пут, От тоді я забудуся, усміхнуся і від усіх смут Щезну - до неба прилину й там залишусь, Та якось росою на землю спущусь.
9
0
295