Ти знаєш, що ти не вічний?
Ти знаєш, що ти не вічний, І тут на землі усе Має присмак швидкотічний? Ти задумувався про це? Твої мрії і бажання - Вони цінні лише тобі. Ну а роздуми і вагання - Їх не візьме ніхто собі. Ти не зможеш з собою забрати Після смерті свої надбання: Славу й владу - на таке там чхати; Та й багатство помчить в небуття. Лише дух твій піде у вічність - Там завжди є лиш два шляхи: Пекло й рай, або злоба і милість. Ось такі-то стоять терези. Ти знаєш, що ти не вічний, Але можеш змінити усе? Обери лише шлях незмінний, Той, що зве тебе не в лихе.
21.04.2018
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Есмеральда Еверфрі
дякую)
Відповісти
31.08.2020, 06:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1960
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4990