Провулок творчості

Есмеральда Еверфрі

От, аби був провулок творчості, Де живуть всіх мастей митці. Для одних - досхочу самотності, А для інших - рука в руці. Щоб на музику, щойно складену, Прилітав від сусіда вірш. Ех... коли ж ми туди потрапимо, Підскажіть-но той шлях скоріш! Щоб вночі видно зорі-ґудзики, Щоб ліхтар працював. Один. (Більше нам не потрібно) й вузликом, Зав'язати свій страх новин. Щоб сусіди усі хоч часткою З глузду з'їхавші теж були: Не ховалися щоб за маскою Так обридлої нам злоби. От, аби був провулок творчості, Де вночі виром б'є життя. Для одних - ніжний блюз самотності, Іншим - кантрі в тон почуттям...

2021-02-18 13:39:37

9

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Есмеральда Еверфрі

дякую, так, можливо. А можливо воювали б за те рими

Відповісти

2021-02-18 14:48:53

Подобається

Есмеральда Еверфрі

І забули б про світ навколишній, Про всі війни, сварки, бійки. Тільки чашку із чаєм зломленій Новій жительці ми б дали.

Відповісти

2021-02-18 14:51:58

1

Есмеральда Еверфрі

хотілося б.

Відповісти

2021-02-18 14:52:17

Подобається

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

2

2011

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

45

9

2388