Дощовий

Есмеральда Еверфрі

За день вже в соте тихо плачуть хмари, Не від жалю чи щастя - просто так. В душі крихкій всі припинились чвари, І на губах життя холодний смак. Похмурий тон не викликає смутку, Холодний вітер тільки бадьорить. Години збоку тягнуть самокрутку, А серце вперше майже не щемить. Весь світ завмер, і крізь прикриті віки Його зіниці синім мерехтять. Сміються гірко почорнілі стріхи, А в даль тривожно ворони манять. Безлюдне місто стримує зітхання, Замріяно торкаючись земель. Тут мої перші виросли вагання Серед картонних стін і білих стель. Можливо завтра різко потепліє І знову стане все як завжди «норм». А на сьогодні мій екран темніє, Ховаючи в собі суспільний шторм.

2019-10-01 18:15:27

Інші вірші поета

Самообман Забудемо про біль Клубок протирічч Віснице

Інші поети

Alonar

@Alonar

Roi De Libertad

@Hikari_4002

Рыжий

@Kliri

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16703

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2028