Нові пригоди
У переливах зоряних ночей, У півтонах суворої погоди Я чую голос тисячі ідей, І нові десь з'являються пригоди. Класична сага, сповнена боїв, Кривавим текстом над устами злине, Закине до незвіданих країв, Увагу нашу до часу поглине. Чи може нас мінором детектив Вестиме поміж пострілів і трунку. Ти віднайти тут спробуй лейтмотив І автора злочинного малюнку. Аспекти, дýхи - в фентезі портал Нас миттю віднесе (за певну плату) І вийдем в світ, де почорніла сталь П'є душу чергову, на ній розп'яту. А кожен світ горить своїм вогнем, Гукає читача в високі брами, Та приготуйся: тільки їх минем Опинимось між гордими гравцями...
2020-03-18 11:51:28
9
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2150
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3306