Стримати

Есмеральда Еверфрі

Стримати б сльози, болем наповнені, Не відкривати їх навіть собі. Вигнати з розуму думи всі втомлені... Жаль, що для цього ми часто слабкі. Й наші гноти* тяжкі. Стримати б посміх розпачливо-сонячний, Вміти з відвагою стріти печаль. Впавши, піднятися, хай навіть боляче, Мовби пронизує мордорська** сталь. Й ти на днищі проваль. Стримати б руку з мечем загартованим, Знати безцінність людського життя. Лицарем світла незламним, нескореним Стати, допоки є серцебиття. Тут нема вороття. Стримати б слово, у відчаї мовлене, Мовчки пройти повз образу і гнів. Й кожного разу, поразками стомлений, В затишку крил Твоїх впасти без слів. Доки вкрай не зотлів. * - те саме, що "вантаж, ноша" ** - моргульські клинки назгулів.

2021-03-24 07:54:40

12

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Лео Лея

Усе, що мала сказати, сказала тобі особисто. Сюди пишу лише таке: Гарно! Молодець! 👍

Відповісти

2021-03-24 12:22:18

1

Сандра Мей

Сильно!Сміливо! Хвалю! Молодець! Та все ж скажу не заслужили вони твоїх сліз, нервів і навіть злість. Вони віднині й до кінця віків ніхто та водночас зрадники.І правильно ви сказали стримати, щоб не да й Бог забити.

Відповісти

2021-07-09 20:12:52

1

Есмеральда Еверфрі

@Сандра Мей дякую, за розуміння і сміливість залишити коментар - мало хто цим переймається😉

Відповісти

2021-07-10 04:10:50

1

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4305

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2880