Коли дощ пробирає

Есмеральда Еверфрі

Коли дощ пробирає до нитки, Коли джинси брудні від калюж, Не дивися на мене докірно, Мого щастя, молю, не паплюж Коли вітер заплутав волосся, І від холоду пальці тремтять, Не свари, мені вперше вдалося За цей рік лицем зливу піймать. Коли сутінки впали на плечі, Заховавши мій з тінню танок, Не питай, де носив мене вечір, Хоч рюкзак мій, напевно, промок. Коли голос захрипнув від співу І довірених грому віршів, Не давай волю марному гніву, Що часом у душі твоїй тлів. Коли пісню кричу, що є сили, Коли мовчки вглядаюся в даль, Не займай, не зрізай мої крила, Якщо навіть в них видно печаль. Коли сльози ховаю від світу, Коли нишком блукаю між слів, Не втішай - хоч лише із графіту, Але шлях цей в мені не зотлів. Коли зникла з суспільних радарів, Коли ніч пролітає без сну, Не шукай більш слідів від ударів Чужих реплік. З пліч попіл струсну.

2020-11-15 09:37:29

12

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

NikAwerkiev

Дуже гарний вірш і його стилістичне оформлення нагадує романтичні твори. Безумовно, дуже радий, що серед російської мови знайшов українську поезію.

Відповісти

2020-11-15 10:18:34

1

Есмеральда Еверфрі

@NikAwerkiev Дякую, рада, що сподобалося)

Відповісти

2020-11-15 10:20:44

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

68

6

15658

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

44

3

852