Коли дощ пробирає
Коли дощ пробирає до нитки, Коли джинси брудні від калюж, Не дивися на мене докірно, Мого щастя, молю, не паплюж Коли вітер заплутав волосся, І від холоду пальці тремтять, Не свари, мені вперше вдалося За цей рік лицем зливу піймать. Коли сутінки впали на плечі, Заховавши мій з тінню танок, Не питай, де носив мене вечір, Хоч рюкзак мій, напевно, промок. Коли голос захрипнув від співу І довірених грому віршів, Не давай волю марному гніву, Що часом у душі твоїй тлів. Коли пісню кричу, що є сили, Коли мовчки вглядаюся в даль, Не займай, не зрізай мої крила, Якщо навіть в них видно печаль. Коли сльози ховаю від світу, Коли нишком блукаю між слів, Не втішай - хоч лише із графіту, Але шлях цей в мені не зотлів. Коли зникла з суспільних радарів, Коли ніч пролітає без сну, Не шукай більш слідів від ударів Чужих реплік. З пліч попіл струсну.
2020-11-15 09:37:29
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
NikAwerkiev
Дуже гарний вірш і його стилістичне оформлення нагадує романтичні твори. Безумовно, дуже радий, що серед російської мови знайшов українську поезію.
Відповісти
2020-11-15 10:18:34
1
Есмеральда Еверфрі
@NikAwerkiev Дякую, рада, що сподобалося)
Відповісти
2020-11-15 10:20:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15004
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4515