До Нового року залишився день
Есмеральда Еверфрі
До Нового року залишився день, А осінь усе ще поряд. Усе ще співають дощі пісень, З шибками громи гуторять. Бульвар переповнює море лиць, Які поспішають в справах. Їм встигнути треба до всіх крамниць, В святкових зіграть забавах. Захмарене небо об'єднує тих, Хто спиниться хоч на хвилю. Хто погляд відірве від стін крутих*, Довіриться трохи штилю. Хтось снігу чекає, а хтось - навпаки, Щороку одне й те ж саме. Хтось пише римовані знов рядки, А інший блука світами. Хвилини втікають крізь пальці з жмень, Вікно знову вабить погляд. До Нового року залишився день, А осінь усе ще поряд... * - тут у значенні "високих, стрімких"
2020-12-30 16:11:32
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Есмеральда Еверфрі
@Oliver Schatz Украинский понять действительно сложно Тебе, как я вижу. Но разве же можно За это ругать? Справедливости нет, Если дам очень резкий тебе я ответ. Перевод попытаюсь я зделать, возможно, Это будет лучше, пускай и сложно.
Відповісти
2020-12-30 18:31:18
1
Oliver Schatz
@Есмеральда Еверфрі Да уж, пожалуй, сделай перевод. Побалуй иностранный ты народ.
Відповісти
2020-12-30 18:49:41
1
Есмеральда Еверфрі
@Oliver Schatz Перевод зделала, кинула в личку.
Відповісти
2020-12-30 19:07:00
Подобається
Інші вірші поета
Тиша Наступний крок І кожен бореться... Казки
Інші поети
Wificchi
@Wificchi
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4707
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2414