До Нового року залишився день
До Нового року залишився день, А осінь усе ще поряд. Усе ще співають дощі пісень, З шибками громи гуторять. Бульвар переповнює море лиць, Які поспішають в справах. Їм встигнути треба до всіх крамниць, В святкових зіграть забавах. Захмарене небо об'єднує тих, Хто спиниться хоч на хвилю. Хто погляд відірве від стін крутих*, Довіриться трохи штилю. Хтось снігу чекає, а хтось - навпаки, Щороку одне й те ж саме. Хтось пише римовані знов рядки, А інший блука світами. Хвилини втікають крізь пальці з жмень, Вікно знову вабить погляд. До Нового року залишився день, А осінь усе ще поряд... * - тут у значенні "високих, стрімких"
2020-12-30 16:11:32
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Есмеральда Еверфрі
@Oliver Schatz Украинский понять действительно сложно Тебе, как я вижу. Но разве же можно За это ругать? Справедливости нет, Если дам очень резкий тебе я ответ. Перевод попытаюсь я зделать, возможно, Это будет лучше, пускай и сложно.
Відповісти
2020-12-30 18:31:18
1
Oliver Schatz
@Есмеральда Еверфрі Да уж, пожалуй, сделай перевод. Побалуй иностранный ты народ.
Відповісти
2020-12-30 18:49:41
1
Есмеральда Еверфрі
@Oliver Schatz Перевод зделала, кинула в личку.
Відповісти
2020-12-30 19:07:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2293
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4796