Тиша бою
Man Vi
Грім барабанів — удар за ударом Тут нас полишив, у самім вогні. Мрії безбожні нахлинули валом: Як ми жили... або як могли. Бігали діти по теплій бруківці, Ярмарок жив, снував, ґвалтував! Зараз — спалений наскрізь і ниций, Кілька тут душ лиш знаходять причал. Вітер гуде, мов давня загроза, Виє про всяке. Найбільше — про біль! Ми — серед полум'я, у самому лоні, Нас рятуватиме ніч-заметіль.
2019-03-11 17:50:21
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Гарно)
Відповісти
2019-03-28 19:45:31
1
Man Vi
@ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ дякую!)))
Відповісти
2019-03-28 20:46:11
1
Інші вірші поета
Виривати потрібно з корінням Резонанс Ідея Комета
Інші поети
Vorozhka
@Vorozhka
Lady K.I.M
@lady_KIM
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1383
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1682