Птаха
Ой хто ж то блукає лісними стежками? Хто ловить долонями спів солов'я? Коли поєднались очима й думками? Коли ж-то я взнав, що ти будеш моя? Маленькая пташка на твоїм зап'ясті. Побиті крилечка у нашій душі. Нестерпно солодке, нестримне "кохати" Крізь вічні століття зв'язало всі дні. Ми стрінемось там, де надія скрізь є Торкнися каміння — і тонкою річкою Полину до тебе. Кохання живе! Послухай, як чисто бринить його стрічка! Торкнуся і я — та й забудеться все Забуду про вітер , що віє край серця. Побачу відразу себе і тебе На птасі величній із твого зап'ястя.
2018-10-13 00:13:00
7
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
110
16
9039
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1924