Погляд
Щодня я зустрічаюсь поглядом з тобою. Не знаю: топить, палить він мене чи б’є? Чи гладить-пестить ніжно злотою косою, Яку завила ти, підкресливши амбре? Я вже заплутався, не знаю, що робити, Хоча життя іще ніхто не відміняв. Я може все ж із цього світу десь ізшитий, Та бігаю я серед твоїх теплих трав. І ловлю, й ловлю поглядом твоє обличчя, Але, навіщо? Може, все це – задарма? У грудях щось дере і сокіл жалем сиче, І глянеш тільки – я ховаюсь за рукав. Немов боюсь я твого ніжного обличчя, Яке кидає погляд поряд із моїм. І скільки це триває: мить? Чи, може, вічно? Чи, може, я живу лиш поглядом одним Твоїм. І хочу добре все я роздивитись, Поглянути на зорі, що у нім горять, На ті троянди, що ось-ось бутон відкрили І сяють серед перламутрових багать. І вже забувся, де я. Що я? Хто я, леле!? Лиш хлопець, що глядить на тебе віддалік. І ті думки полинули деінде в небо – Та й утратив тим швидким хвилинам лік… І лиш твій погляд – скарб єдиний на всі миті. Його б зловити, та не можу: Він пече! Душа все б’є і б’є мечем тим, сріблом литий, Мої все груди поглядом твоїм січе!
2018-10-02 07:17:25
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Man Vi
Wow! Такого відгуку не очікував! Дякую, приємно! 😊😊😊
Відповісти
2018-10-02 17:39:46
Подобається
Man Vi
там готовлю десь книгу по цьому ділу, — віршуванню — то може заскочите якось в ту майбутню майстерню, якщо будете спацерувати поряд))) не знаю, коли то буде, але, думаю, що прорекламую Вам 😊)))
Відповісти
2018-10-03 20:38:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13301
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16778