Сіроманія
Засиділись в хрущовках романтики І розпалюють полум'я віршами. Рихлі вікна заліплені цвяхами, Виливали їх довго із латексу. Най метафори, що сновигають, Повернуться разóм із епітетами. Бо здається вже трохи моментами, Що той вузол — дорога до раю. Висить світло на Божому Слові, Без електрики ми не романтики. Без душі ми лишень сіромантики, Що шукають лиш гнилість і цвіль.
2019-01-25 07:28:03
7
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2219
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4323