Каменепад
Уламок скелі пада красиво Один його дотик — і вітер дме попіл Простір горить від пасивної сили Мчить сокіл Стрімголов Очі прикуті немов Прометей Замість печінки відростає надія Крики у вигляді тріскоту скель Красою у болі добре жевріє Що і куди? Неважливо! Удар! Небо під землю Шум! Мертва тиша! Все на спад Спокійно пада Каменепад Красиво 28.1.20 (3:36)
2022-10-20 18:45:55
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3166
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2363