Дим
Man Vi
Сміх у нейронах, Мить, перегони Вже відшукали щасливий кінець. Я — поза бортом Впрост, парашутом Лину за беріг усіх цих сердець. В подихах ловлю В неба щось молю І розумію, що все то — дарма, Може, покажуть В очі. Й розкажуть, Те, що не бачим...Того, що нема... Всі поспішають. Думку гадаю, А чи зупиниться в натовпі хтось. Гляне на все це, Хаос край серця Не заплете вже страх-ниточки рос. Часу в нас обмаль Болі і тромби Крадуть у вен усе місце добра Моє звертання: Люди, чекання Не подарує нічого, крім зла! Дії мов фрукти: Темрява й муки Вкриє їх цвіллю і темною гниллю. Вдумайтесь, люде Добре чи буде Цвяхом пробити наскрізь свої мрії? Маєте все Мало вам ще! Хочете більше, та ліньки самим Встати й піти! Взяти й знайти! Страх залишитись самотнім, мов дим!
2018-10-20 21:38:48
11
0
Інші вірші поета
Тобі пора йти Тут Обіймати троянду Опіки
Інші поети
Kate Bondari
@Kate_Bondari_17
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2716
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3285