Дим

Man Vi

Сміх у нейронах, Мить, перегони Вже відшукали щасливий кінець. Я — поза бортом Впрост, парашутом Лину за беріг усіх цих сердець. В подихах ловлю В неба щось молю І розумію, що все то — дарма, Може, покажуть В очі. Й розкажуть, Те, що не бачим...Того, що нема... Всі поспішають. Думку гадаю, А чи зупиниться в натовпі хтось. Гляне на все це, Хаос край серця Не заплете вже страх-ниточки рос. Часу в нас обмаль Болі і тромби Крадуть у вен усе місце добра Моє звертання: Люди, чекання Не подарує нічого, крім зла! Дії мов фрукти: Темрява й муки Вкриє їх цвіллю і темною гниллю. Вдумайтесь, люде Добре чи буде Цвяхом пробити наскрізь свої мрії? Маєте все Мало вам ще! Хочете більше, та ліньки самим Встати й піти! Взяти й знайти! Страх залишитись самотнім, мов дим!

2018-10-20 21:38:48

Інші вірші поета

Опіки Напевно... Пожирає затхле до смерті повітря #мої_демони

Інші поети

BON BON

@bon_bon_c0xu

بسنت

@bassant_samir_aly

Manar Elabd

@ManarElabd1210

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1472

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3323