Занадто
Man Vi
Забутая казка — сі почуття, Зустрілися як і як сіли десь поряд, Як ти розімкнула тендітно уста — Й подались страхи до забутого моря. І слово за словом, емоції, край! Нагадує мару у сні хворобливім І ніби що хочеш? Усе почувай! Але якось дивно. Занадто красиво. Занадто обожнюєм, любимо теж, Ми віримо кожному поклику серця Занадто ми впевнені: все це — без меж, Занадто надіємось, що все минеться. Але... ми в кайданах. Солодких, мов цукор. Солоних часами, мов вранішня кров. Без тебе — не дивно. З тобою — не сумно. Границі сих станів не терплять розмов.
2018-12-30 22:29:54
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Man Vi
😊 Дзенькую!)))
Відповісти
2018-12-31 01:08:49
Подобається
Інші вірші поета
Паву(к)тина Окрім нас Уклін #мої_демони
Інші поети
marshall 1327
@marshall_1327
Venti//
@ArchontOfFreedom
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1924
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2325