Занадто
Man Vi
Забутая казка — сі почуття, Зустрілися як і як сіли десь поряд, Як ти розімкнула тендітно уста — Й подались страхи до забутого моря. І слово за словом, емоції, край! Нагадує мару у сні хворобливім І ніби що хочеш? Усе почувай! Але якось дивно. Занадто красиво. Занадто обожнюєм, любимо теж, Ми віримо кожному поклику серця Занадто ми впевнені: все це — без меж, Занадто надіємось, що все минеться. Але... ми в кайданах. Солодких, мов цукор. Солоних часами, мов вранішня кров. Без тебе — не дивно. З тобою — не сумно. Границі сих станів не терплять розмов.
2018-12-30 22:29:54
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Man Vi
😊 Дзенькую!)))
Відповісти
2018-12-31 01:08:49
Подобається
Інші вірші поета
Відлуння міста Затихла Біг Тут
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2819
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7157