Біг

Man Vi

Я не пам'ятаю себе Лише цей рух Цей скаженний біг Тече у шаленому ритмі кров у венах Трясця Я відчуваю її Як вона торкається шкіри Полоскоче Наступна станція — серце Чому цей шум такий звичний Запах горілого не дошкуляє носа Хоча горять мої п'яти Вкритий шлях моїми вогняними слідами Вони світять за моєю спиною Кидаючи тінь мою На мій шлях Темно стає Куди бігти Я лиш біг пам'ятаю Зупинятись не можу Не вмію

2020-03-12 22:48:47

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Man Vi

Думаю, знаєш про верлібри :) Дійшов я до них дуже контроверсійно) Якщо хочеш, можу пост забадяжити :)

Відповісти

2020-03-13 08:26:14

Подобається

Інші вірші поета

A R E N A Символ пустоти Радіти у сні Уклін

Інші поети

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Arif Babatinca

@arif_babatinca

rocusan

@rocusan

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2665

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2389