Біг
Man Vi
Я не пам'ятаю себе Лише цей рух Цей скаженний біг Тече у шаленому ритмі кров у венах Трясця Я відчуваю її Як вона торкається шкіри Полоскоче Наступна станція — серце Чому цей шум такий звичний Запах горілого не дошкуляє носа Хоча горять мої п'яти Вкритий шлях моїми вогняними слідами Вони світять за моєю спиною Кидаючи тінь мою На мій шлях Темно стає Куди бігти Я лиш біг пам'ятаю Зупинятись не можу Не вмію
2020-03-12 22:48:47
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Man Vi
Думаю, знаєш про верлібри :) Дійшов я до них дуже контроверсійно) Якщо хочеш, можу пост забадяжити :)
Відповісти
2020-03-13 08:26:14
Подобається
Інші вірші поета
The Myth Комета Радіти у сні Спинись на каміні
Інші поети
Nashi
@nourashii
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5098
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9234