Біг
Man Vi
Я не пам'ятаю себе Лише цей рух Цей скаженний біг Тече у шаленому ритмі кров у венах Трясця Я відчуваю її Як вона торкається шкіри Полоскоче Наступна станція — серце Чому цей шум такий звичний Запах горілого не дошкуляє носа Хоча горять мої п'яти Вкритий шлях моїми вогняними слідами Вони світять за моєю спиною Кидаючи тінь мою На мій шлях Темно стає Куди бігти Я лиш біг пам'ятаю Зупинятись не можу Не вмію
2020-03-12 22:48:47
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Man Vi
Думаю, знаєш про верлібри :) Дійшов я до них дуже контроверсійно) Якщо хочеш, можу пост забадяжити :)
Відповісти
2020-03-13 08:26:14
Подобається
Інші вірші поета
Altanka Останній дим Тут burning...
Інші поети
Airad
@dassha
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9623
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4151