Ми народилися не в ту епоху
Man Vi
Ми народилися не в ту епоху Навколо темрява і злі вовки Можливо, тут і бились за свободу, Але не взяли ніц, окрім смоли. І дим по-вбивчому куди чорніший: У наший час він білий, наче сіль. А цей все суне й суне в руки нішу, Каміння повну, диких ворожінь. Блукаємо, наскрізно обійнявшись, Вглядаємось у дике темне поле, В його приховані від сну пастки. Я повиватиму твої злі рани, Немов дітей, що загубила доля, Допоки не глядітимуть на сни.
2019-06-08 10:02:38
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Арвен
Красивый стих 😍и мысль глубокая.
Відповісти
2019-06-08 22:29:32
1
Man Vi
@Арвен спасибо))) 😊
Відповісти
2019-06-09 00:29:57
1
Інші вірші поета
Різнобожжя і чашка Зламаний годинник Спинись на каміні To Kill
Інші поети
Lady K.I.M
@lady_KIM
Kim Diamond
@DiaStf02
Oh Sana
@hanine_writer
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2594
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2064