Кава зі снігом
Man Vi
Ми бачили краплю на снігу Гадали неначе на каві. Сказала, що жить я не вмію, А ти — діставатися правди. Сказала, що втомлена вже Гадати на пальцях всім долі. Пішла — і лишилась лише Бентега і міни у горлі. А що як взірвуться, підхоплені, Всіма почуттями посипляться? Будемо відтінками злості, Яких не торкнулась мутація? Зігріти б обмерзлії пальці, Котрі обпеклися так вміло. Будемо сидіти, заблукані, І пити ту каву зі снігом.
2019-01-29 20:44:25
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Man Vi
дякую))) 😊
Відповісти
2019-01-30 10:18:08
Подобається
Інші вірші поета
Обличчя святого Капля Я (не) відпускаю Останній дим
Інші поети
Bleu B?eu
@ma_nou
William
@_WILLYY_
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1563
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1759