Кава зі снігом

Man Vi

Ми бачили краплю на снігу Гадали неначе на каві. Сказала, що жить я не вмію, А ти — діставатися правди. Сказала, що втомлена вже Гадати на пальцях всім долі. Пішла — і лишилась лише Бентега і міни у горлі. А що як взірвуться, підхоплені, Всіма почуттями посипляться? Будемо відтінками злості, Яких не торкнулась мутація? Зігріти б обмерзлії пальці, Котрі обпеклися так вміло. Будемо сидіти, заблукані, І пити ту каву зі снігом.

2019-01-29 20:44:25

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Man Vi

дякую))) 😊

Відповісти

2019-01-30 10:18:08

Подобається

Інші вірші поета

Невдалий вечір Ми (були) птахи Радіти у сні Тиша бою

Інші поети

Трояндочка

@Rose_Senorita

.اليا.

@Aliasir

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

Схожі вірші

Всі

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

7494

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2325