Не рвіться ви, життя нитки
Не рвіться ви, життя нитки, Не бий ти, зливо, в свої сурми! О Всесвіте, ти їх віки Убережи, мов діток шумних! Та ні – тканина рветься все, Ну чути неба сліз крізь горни! А час - такий, і він іде: Тіпає нас в свої полони. Старі світлини, вмиті вщент, Десь тихо ніжаться в шухляді. І сльози ті ані на мент Не сохнуть у душі розп’ятій. Ви бережіть їх. І слова, Які ще не сказали досі. Коли лиш серце залуна, Сходіть до себе ви у гості.
2018-11-14 06:39:19
8
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4528
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3843