Опіки
Твої дотики
лишили опіки;
Жевріє вугілля на плечах,
у якому я бачу обличчя
Миле та ніжне,
Білосніжне,
Бажане мною, спрага...
Торкнися іще!
Благаю!
Молю!
Залиш їх побільше
усюди
Виведи в мозку руну магічну,
Най гріє, коли будеш далеко
Най палить, як лежатимеш поруч
Знов доторкнешся — най з розуму зводить.
31.01.2020
5
4