Зниклі боги
Andrii Katiuzhynskyi
Ті душі чорная вкривала мла, І страшний смертним був їх гнів; Їх кривдам людству не злічить числа - Але шануєте прадавніх ви богів. Предвічні і довершені істоти, Які колись прибули з зоряних світил, На недосяжнії злетіли знов висоти, На відкуп кинувши вам тільки тлін могил.
2020-09-11 04:27:15
3
0
Інші вірші поета
Маорійська легенда про різні кольори шкіри Туманна казка Три образи відлюдника Нас розділяє відстань поїздами...
Інші поети
Ella Verrremi
@verrremi
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2506
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13223