Жорна бога
Andrii Katiuzhynskyi
Здається, часом чуєш скрип якійсь невпинний, "Скрипить" у просторі, неначе віз, невгавний звук сторонній; І до тебе урешті решт приходить розуміння - Як поступово, та напрочуд впевнено, Господні мелють жорна. Життя швиденько промайне - за все надійде плата, Колись величне все - теж перетвориться на порох; І пил віків для чогось стане знов субстратом, Перемоловши нове Щось, залишать жорна Часу рештків ворох. І якщо все в бутті - як на полотнах Босха або Мунка - То я волів би бути борошном найвищого ґатунку. Босх - нідерландський художник 16 сторіччя Мунк - норвезький художник 19-20сторіч
2021-03-17 04:50:07
7
0
Інші вірші поета
Вечірні квіти Яблуні, що відцвітають Одна із версій виникнення людства Коли від величі вогню лишився тільки попіл
Інші поети
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
هنو
@TaeRoses_
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1573
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3970