Жорна бога
Andrii Katiuzhynskyi
Здається, часом чуєш скрип якійсь невпинний, "Скрипить" у просторі, неначе віз, невгавний звук сторонній; І до тебе урешті решт приходить розуміння - Як поступово, та напрочуд впевнено, Господні мелють жорна. Життя швиденько промайне - за все надійде плата, Колись величне все - теж перетвориться на порох; І пил віків для чогось стане знов субстратом, Перемоловши нове Щось, залишать жорна Часу рештків ворох. І якщо все в бутті - як на полотнах Босха або Мунка - То я волів би бути борошном найвищого ґатунку. Босх - нідерландський художник 16 сторіччя Мунк - норвезький художник 19-20сторіч
2021-03-17 04:50:07
7
0
Інші вірші поета
Якщо дається шанс... Астральна подорож Стоїчний вірш Загибель сталкера
Інші поети
Varisha Rehman
@varisha__rehman
Влад
@Vlad_Demon
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4572
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4740