Чи скаже хтось?
Чи скаже хтось, чому буває так самотньо? Чому буває хмарно на душі? Ти наче поринаєш у безодню - Очей безодню, кому присвячені незграбні ці вірші. Туга й жалоба сивим покривалом Вкривають мірний часу плин. Жага і лють, що все навколо зруйнували - Сміються над тобою - й зараз ти один. Уже давно зів'яли ті кохання квіти, Осипалися білих пелюстки троянд. Навіщо мені було тя любити?- Розлуки осінь почала жалобний тан. Все відбувається в житті не так - як хочеш - Самотність крізь лиша свої сліди. Бувай щаслива і не згадуй про ті ночі - Сумної долі й за кохання боротьби.
2020-09-05 05:29:51
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
Щиро дякую!
Відповісти
2020-09-06 13:27:53
Подобається
Дмитро Федорко
Мені сподобалось.
Відповісти
2020-09-07 19:54:02
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за позитивний відгук!
Відповісти
2020-09-07 19:55:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3894
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4834