Дівчині, яку не передбачити
Andrii Katiuzhynskyi
Вона бува нестерпна й норовлива, В очах: і біль, і смуток; навіть - лють, Та очі ці - із умбровим відливом Ніколи плин думок не видають. Вона буває лагідна й ласкава, Мов те мале грайливе кошеня; Та очі ті - умбраво-золотаві Лукавеє ховають бісеня. Непередбачувана і мінлива - Чека щодня тебе новий сюрприз. То мовчазна, то дратівлива... "Здивую й зачарую!" - ось її девіз. Не прочитатимеш ніколи ти її лиця, Блаженний той, хто буде з нею до кінця.
2021-01-09 06:31:11
12
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Поэзия - это то, на чём сложно заработать, это скорее для души, тем более в современном мире, где с одной стороны слишком большая конкуренция среди талантливых авторов, а с другой стороны слишком малое в процентном отношении количество ее ценителей!
Відповісти
2021-01-09 08:14:35
1
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi я согласна, что поэзия сейчас не в "моде", но ваши стихи откликаются в душе, и они достойны найти своих ценителей. Я надеюсь вы хотя бы выставляетесь на разных сайтах, что бы о вас по-больше узнало людей. Я желаю вашему творчеству не иссякнуть, быть всегда таким же душевным и быть по достоинству оценённым читателями.
Відповісти
2021-01-09 08:27:38
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Огромное спасибо за пожелания, да я пробую печатать стихи на разных сайтах, надеюсь, со временем мне удастся найти своего читателя!
Відповісти
2021-01-09 08:42:56
Подобається
Інші вірші поета
Один ранок зі шкільного життя Із бесід з мудрецями Найтяжча битва в житті Вечірні квіти
Інші поети
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Emily Mcbroom
@Lol_books
Vanilla
@Aurora_m1_
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2318
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3192