Лягають важко під перо рядочки
Andrii Katiuzhynskyi
Лягають важко під перо рядочки, Думки, мов тіні, виринають з небуття, І наші душі - ці живії точки Вирують вогниками в пристрастях життя. Цивілізації стежини занедбалі Пізнань горять вогнем живим, Надбання людства в вічності Граалі Сріблом віків гаптують мудрості килим. Часу ріка спливає невблаганно, Ми бачимо лиш зміну берегів, Та не утопить хаос у імлі туманів Найкращі здобуття усіх часів.
2020-09-14 06:17:56
4
0
Інші вірші поета
Шведські акварелі Відкинь назавжди будь-яку залежність Справжній поет Момент прозріння
Інші поети
مغلق
@zoymarthin2
Leia Melova
@Leia_Melova
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4683
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10122