В осіннім небі запалали зірки

Andrii Katiuzhynskyi

В осіннім небі запалали зірки, Несе вечірню прохолоду від води, Напоєне повітря полином гірким, Я шепочу: -Кохана-любая, прийди! Та не спішить вона чомусь на зустріч, Не чути поступ милих серцю кроків - Любується, напевно, вродою своєю в люстрі? Чому буваєш, ти кохана, так жорстока?! І тільки шурхіт листя запізнілий Примусить знову радо битись серце; А голос лагідний весело і грайливо: -Давно чекаєш?- струною обізветься. Люстро - тут дзеркало

2020-11-29 07:47:42

Інші вірші поета

Японська легенда про повернення сонця Шведські акварелі Зимовий вечір наодинці When I listen to people

Інші поети

_Maksym_

@_Maksym_

Юлія Гаргат

@Yuliia_Harhat

Таня

@kaktysss

Схожі вірші

Всі

Присвячую

Ай

Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.

5194

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17017