В осіннім небі запалали зірки
Andrii Katiuzhynskyi
В осіннім небі запалали зірки, Несе вечірню прохолоду від води, Напоєне повітря полином гірким, Я шепочу: -Кохана-любая, прийди! Та не спішить вона чомусь на зустріч, Не чути поступ милих серцю кроків - Любується, напевно, вродою своєю в люстрі? Чому буваєш, ти кохана, так жорстока?! І тільки шурхіт листя запізнілий Примусить знову радо битись серце; А голос лагідний весело і грайливо: -Давно чекаєш?- струною обізветься. Люстро - тут дзеркало
2020-11-29 07:47:42
4
0
Інші вірші поета
В той день, коли весна лунатиме усюди Яблуні, що відцвітають Астральна подорож Діва з Давнього Єгипту
Інші поети
Я
@follower_number_0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6802
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4135