В той день, коли весна лунатиме усюди
В той день, коли весна лунатиме усюди, І сніг зимовий з костромських полів зійде, Тебе, я впевнений, не скоро позабуду, Хоч й знаю - не згадаєш ти мене. Дивитимуся на просілі стріхи, На перельоти журавлиних зграй, Та марно серед них шукати втіхи - Нехай тобі печаль несуть за небокрай. Там, десь на півночі, суворій і немилій, В країні спокою - колисці снів, Живе чарівна дівчина Людмила, В чиїх обіймах опинитися б хотів... В той день, коли щасливим буду, І доля синім птахом промайне; Тебе, я впевнений, ніколи не забуду, Хоч знаю - не згадаєш ти мене.
2020-09-10 05:03:51
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-09-22 08:58:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5168
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3236