Вічний плач
Andrii Katiuzhynskyi
У Мертвім лісі, овіянім снами, Над драговинами і болотами, Де не врятує меч або пернач - Стоїть тужливий вічний плач. Це плач померлих у бою героїв І душ, загублених під час численних воєн; Це плач старої матері, дружини, Що не діждалась чоловіка або сина. Це плач дітей, у лісі заблукалих, Істот лісних, що так від людства постраждали; Це плач утоплених відьом-дівчат - І душі у болоті плачуть і кричать. Не може стогін приховати ліс безмежний, Тож мандрівник в лісах тих обережний, Бо варто тільки у болотах заблукати - Довіку буде подорожнього душа волати. У Мертвім лісі, овіянім снами, Над драговинами і болотами, Де водяник царює бородач - Стоїть невтримний вічний плач. Пернач - булава
2020-11-26 06:38:54
6
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi мой роман тоже пишется не по сюжету, а скорее по наитию. Сам живёт своей жизнью, и на меня особо внимание не обращает. Вот сейчас он вообще от меня отгородился и пускать к себе не хочет😀. А то что я написала выше, это тоже фантазия вызванная вашим творением
Відповісти
2020-11-26 07:34:53
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Надеюсь, что в ближайшее время Вас всё-таки посетит Муза и Вы снова сможете писать! А на счёт продолжения, обещать - не буду, но если меня вдруг посетит какая-нибудь оригинальная идея, кто знает, может из этого что-то и выйдет!
Відповісти
2020-11-26 07:47:36
1
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi спасибо. И буду надеяться, что и вас посетит муза и в таком необычном доя вас плане🙂
Відповісти
2020-11-26 07:51:41
1
Інші вірші поета
Заради мрії Коли від величі вогню лишився тільки попіл Засохла абрикоса Що відчуває вільна в небі птиця?
Інші поети
Olena Кim
@lenhcikm
Valour And Faith
@Valour_And_Faith
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3446
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1376