В житті безпечному ми часто забуваваєм...
В житті безпечному ми часто забуваваєм За допомогу дякувати небесам, Живемо весело - турбот не знаєм, Доки на нас благовоління падає роса. Якщо ж приходить на поріг лиха година - Коли коня вже вкрали - закриваємо засув Й дивуємось: чому ж фортуна не прихильна, Чому ж тяжкий момент не оминув? А якщо щастя чи добро нажите Втікає, вислизає з наших рук І двері Господа стають закриті - Тоді розпочинаєм: лемент, грюкіт, стук. Шукайте - й неодмінно ви знайдете, Стучіть - і двері всі відчинять вам, Але не відкладайте каяття до смерті Й збирайте не матеріальний, а духовний крам!
2020-11-03 07:58:17
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, радий, що Ви продовжуєте читати мої вірші, намагатимусь не розчаровувати Вас і далі!
Відповісти
2020-11-03 08:10:06
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за рекомендацію!
Відповісти
2020-11-06 11:41:32
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5056
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3624