Вигнанець
Andrii Katiuzhynskyi
Дивився сумно він в безмежні далі, Але печаль тільки росла: Бож відусюди люди його гнали, А він лишень хотів тепла. Вдивлявся у зіниці їх бездонні Очима сироти - Сердець жорстоких в світі сотні, Жалю в них не знайти. І міріади тіл бездушних Комахами снують: Зарозумілих й незворушних - Чужі страждання п'ють. Де цим безжальним мурахам сірим Розраду осягнуть: Нема в їх душах ані крихти віри, Жорстокість - їхня суть.
2020-10-04 05:36:44
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-10-04 06:59:43
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже приємно, дякую Вам!
Відповісти
2020-10-04 14:15:28
Подобається
Інші вірші поета
Японська легенда про повернення сонця Перед відлигою Некласичний сонет Допитливий ченець
Інші поети
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4090
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1510