Сага про Олафа

Andrii Katiuzhynskyi

Полоненим не лишить вікінг бій, Один лишившись серед вражої навали...- В той день - ламав нещадно ворог стрій, Давно такої битви шведи не знавали. Товаришів узрівши переможених- Міцніше Олаф лиш меча стиснув; Скільки голів в кривавій січі зложено, Великий Одін й той би не збагнув. В той день осінній - часом раннім, Із здобиччю вертаючись, із поля брані, Хоробра Олафа Готландського дружина - Потрапила у пастку диким фінам. Був бій жорстоким, жарким та кривавим, Лапландці сипались, мов той горох; Величні берсерки знайшли у смерті слави - Одного воїна міняючи на чотирьох. Славетно шведи в битві помирали, Загиблим - їм тепер байдуже все: Там на полях Одвічної Валгали Кремезний Тор їм ратну чашу піднесе. Нахмурив владно брови вождь крислаті, Його вже певно Аси не спасуть, А тіло се - валькірії крилаті Богам в Асгард небесний віднесуть. Ніколи не лишав він поля бранного, В звитягах слави й почестей зажив - Від Гардаріки до Альбіону до Туманного Великої поваги заслужив. І от в останню битву йдучи, Стискаючи від крові чорний меч - Він бачить - розігнало сонце тучі - Спустошуючий ворогам несучи смерч. Воїтельниць крилатих легіони Спускались з неба і у бій вступали; З конунгом стаючи до оборони - Рядів порядок фінських зруйнували. І вбачивши таке велике диво - Трофеї кинувши, згубивши зброю, Втікали фіни, мов ріка гірська у зливу, Від Асів величезною гурьбою. Полоненим не лишить вікінг стрій - Чекає на хоробрих перемога; Один програєш ти у полі бій, Та від богів надходить сильним допомога. В предсмертний час не втратив цей герой відваги, Не кинув щит, не опустив меча, Тож його подвиги у скальдів вічних сагах Віднині і довіку прозвучать.

2020-09-17 04:45:38

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Velles

А вы не думали сделать цикл стихотворений по легендам? Скандинавским или другим. Я бы с удовольствием читала. Думаю другим это тоже было бы интересно.

Відповісти

2020-09-17 05:00:37

Подобається

Andrii Katiuzhynskyi

Я подумаю над этим, у меня есть некоторые легенды, есть собственные произведения похожие на легенды, но в в любом случае Ваша идея интересная, надо только для всего найти время

Відповісти

2020-09-17 05:04:15

Подобається

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1179

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1180