Як часто чуєш нарікання у свій бік
Andrii Katiuzhynskyi
Як часто чуєш нарікання у свій бік: - Який злиденний він, я міг би стати ліпше! Ти справ не май з людьми такими більше, Комусь доводити що-небудь - уділ слабких! Людей навколо вистачає неприхильних, Ти будеш завжди, мов більмо на оці, для таких, Судити і повчати - нема нічого кращого для них, Начхай на цих істот - ти надто сильний! Ти розкажи цим вередливим упирям, Що не бояться ані чорта, ані Бога, В них у майбутньому одна дорога- Бути розчавленими гнітом власних карм!
2020-11-07 07:59:48
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-11-07 08:49:01
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-11-11 14:05:43
Подобається
Інші вірші поета
Вечір навесні Загибель сталкера Кібернетичне безумство Про правильну дорогу в житті
Інші поети
Keiana Smith
@crazyreader99
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5183
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5107