Одна з небагатьох
Чомусь згадалася тепер саме Вона: Замріяна і світла, і душею чиста, Дотепна, гостра на язик і чарівна, Коштовная перлина - у звичайному намисті. Вона була такою - як була: На компроміс не йшла, не зраджувала у тяжку хвилину... Про неї думав я й сльоза підступна з ока потекла - Я зрозумів - що я знайшов і втратив назавжди Людину!
2020-12-31 06:13:24
7
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2155
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13141