Ніхто не зна людської сили меж

Andrii Katiuzhynskyi

Ніхто не зна людської сили меж, Нікому не дано людського велич духу осягнути, Та якщо Надлюдини шлях колись ти обереш - Людиною навчись спочатку бути.

2021-02-23 05:27:08

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Andrii Katiuzhynskyi

Ні, до цього великого майстра мені дуже і дуже далеко!

Відповісти

2021-02-23 06:05:23

Andrii Katiuzhynskyi

Дай Бог, щоб їх в кожній країні було побільше!

Відповісти

2021-02-23 06:45:30

Подобається

Andrii Katiuzhynskyi

Дійсно, це таки правда, дякую!

Відповісти

2021-02-23 07:31:30

Подобається

Інші вірші поета

Політ зими Пам'яті одного поета Перед відлигою Коли затиснений у чотирьох стінах

Інші поети

Arin lee

@XxunchartedXx

Rodrigo Crespo

@rodrigo_crespo

Bad Trip

@B1Sod

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10122

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1893