Лісовий хутір
Понад стріхою в'ється димок: Відлітає то вправо, то вліво, Вітер-шибеник сипле пісок, До землі припадає грайливо. Вуха шепіт ялин долітає, Хилить віти задумливо в'яз; Дальній потяга гуркіт зростає - Аж хитає старий перелаз. Зачарований хутір лісний Гостям рідким зовсім не радіє - Зайди ці його будять від снів, Що колись хитрий щезник навіяв. Перелаз - тин Щезник - лісовик Зайди - непрохані гості
2020-11-23 06:46:36
5
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2564
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2924