Лісовий хутір
Понад стріхою в'ється димок: Відлітає то вправо, то вліво, Вітер-шибеник сипле пісок, До землі припадає грайливо. Вуха шепіт ялин долітає, Хилить віти задумливо в'яз; Дальній потяга гуркіт зростає - Аж хитає старий перелаз. Зачарований хутір лісний Гостям рідким зовсім не радіє - Зайди ці його будять від снів, Що колись хитрий щезник навіяв. Перелаз - тин Щезник - лісовик Зайди - непрохані гості
2020-11-23 06:46:36
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2532
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2258