Суботній вечір в Хелнесі
Сніг засипав місцеві краєвиди, Козулі бігли від теплиці табунком; Я пив амонтільядо, в нім втопивши біди, Й дивився на весільний танець круків за вікном. В сміттєвім баці нишпорили ґави, Картаво схлипуючи в піднебесся раз у раз, Сідаючого сонця диск кривавий Дивився на застиглий в русі час. Оранжево-молочнії гірські вершини Запалювали гілки сосен і ялин, Внизу надсадно гув мотор машини - Михайло з Йоном порпались в чаду густім. І вся печаль раптово відлетала - Тонула в Віндельні, ішла під лід, Коли вечірня мла - червоно-золотава Собою огортала панораму пасом і бескид. Амонтільядо - різновид хересу, іспанського вина Хелнес - село в Швеції Віндельн - ріка Бескиди - різновид гір
2020-11-28 08:34:22
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Яна Войвич
Гарно))
Відповісти
2020-11-28 08:36:40
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Відповісти
2020-11-28 08:37:30
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, та буває находить іноді!
Відповісти
2020-11-28 09:05:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1501
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1833