Суботній вечір в Хелнесі
Сніг засипав місцеві краєвиди, Козулі бігли від теплиці табунком; Я пив амонтільядо, в нім втопивши біди, Й дивився на весільний танець круків за вікном. В сміттєвім баці нишпорили ґави, Картаво схлипуючи в піднебесся раз у раз, Сідаючого сонця диск кривавий Дивився на застиглий в русі час. Оранжево-молочнії гірські вершини Запалювали гілки сосен і ялин, Внизу надсадно гув мотор машини - Михайло з Йоном порпались в чаду густім. І вся печаль раптово відлетала - Тонула в Віндельні, ішла під лід, Коли вечірня мла - червоно-золотава Собою огортала панораму пасом і бескид. Амонтільядо - різновид хересу, іспанського вина Хелнес - село в Швеції Віндельн - ріка Бескиди - різновид гір
2020-11-28 08:34:22
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Яна Войвич
Гарно))
Відповісти
2020-11-28 08:36:40
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Відповісти
2020-11-28 08:37:30
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, та буває находить іноді!
Відповісти
2020-11-28 09:05:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2923
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2564