Хлопчик із санчатами
Кружляє віхола і завиває вітер, Негода сипле скрізь і всюди сніг; Маленький хлопчик, прудкий і хитрий, Рішуче тягне ґринджолята з усіх сил своїх. І хай погода катанню не сприяє, Серчає завірюха і мороз щипає ніс, З-за сніжної завіси раз у раз він виринає, Рукою отираючи лід від набіглих сліз. Дереться вгору - дуже вже упертий...- І санки з кручі знов розпочинають біг; Так вірить хочу я - що світ в шаленій круговерті Його не скривдить, не злама, не зіб'є з ніг.
2020-12-29 06:42:15
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
Так, самі кращі роки - це в дитинстві!
Відповісти
2020-12-29 06:58:05
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Спасибо за похвалу, ну а насчёт снега, я бы поспорил, вот вчера у нас была скорее погода, напоминающая ту, что в стихе!
Відповісти
2020-12-29 07:00:48
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за Ваш коментар, чого, чого, а снігу в нас в цьому році повно!
Відповісти
2020-12-30 06:26:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1943
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2067