Роздум над фатумом
(18+)
Час все розставив по своїх місцях: Комусь вінець подарував, несучи на руках, Когось у слави променях скупав лиш на хвилину, Когось назавжди вплутав у забвіння павутину. Вчорашні колоси на глиняних ногах- За ними вітер нині розмітає прах; А найслабкіші у минулому билини Сьогодні найвідчутніші приносять людству зміни. Мінлива, як і все фортуна-доля, І кожен грає з нас відведені нам ролі; Ми наче ті планети на орбітах - Все крутимось, а стан речей не можемо змінити. Гординя - найстрашніший в світі гріх, Безпомічність одних у інших викликає сміх: Та чи могутній стовбур, ти, чи колосок, Чи не затопче тебе часу чобіт у пісок?
2020-10-09 05:16:20
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Ну, Ви ж знаєте, який я буваю неуважний, мабуть, натиснув не те, що треба
Відповісти
2020-10-13 10:13:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13499
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3330