Вечір на каналі
Andrii Katiuzhynskyi
Ось день і ще один минув - Червоне сонця дотліва багаття; Холодний вітер хижі лапи простягнув До листя білого латаття. В каналі морщиться вода, На берег котиться невтримна хвиля; А прибережних каменів гряда Легенду давню розказать воліє.
2020-11-19 05:46:31
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-11-19 06:02:59
Подобається
Green Cherry
Очень здорово 😎 👏
Відповісти
2020-11-19 06:59:52
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Green Cherry Спасибо, это приятно!
Відповісти
2020-11-19 07:11:37
1
Інші вірші поета
Пасажирка вагону#2 Весняний етюд Про витривалість Прийдуть нові творці, нові пророки
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3624
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2526