Нічне місто
Останні кроки перехожих затихають, Попіл ночей мішається із небуттям; Стожари зоряні у гості завітають, А місто житиме своїм нічним життям. Воно не слухає молінь тужливих, Йому байдужі почуття твої, Під світлом вогників печально-мерехтливих Воно найкращі задуми гноїть... Паук урбанізації плете свої тенета, Краса не прокидається од сна...- Та під серпанком мовчазливої омерти До міста увірвалася весна. Свічки каштанів сріблом запалила, Небесну крізь розбризкавши блакить, І твань міська умить зацепеніла - Політ весни не в змозі зупинить.
2020-09-16 04:28:25
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дуже радий, що сподобалося
Відповісти
2020-09-22 09:37:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2668
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2550