Справжній поет
Andrii Katiuzhynskyi
Він надто тонко відчуває світ, Душа його - нескорена безодня; На нім прокляття і благословення залишили слід, Уділ його - бути невизнаним й самотнім.
2021-02-09 06:14:13
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Velles
В этом есть смысл. Одиночество даёт повод заглянуть в себя глубже и видеть мир с другой стороны. Когда же тебя превозносят как автора, чувства притупляются.
Відповісти
2021-02-09 06:19:08
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Истинная правда!
Відповісти
2021-02-09 06:37:45
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую Вам за підтримку, саме Ви і декілька тих справжніх поціновувачів поезії тільки і надають мені снаги і сили писати!
Відповісти
2021-02-09 07:19:43
Подобається
Інші вірші поета
Самотній вовк Одна з небагатьох Східна легенда про метеликів Снігова королева
Інші поети
Alaska
@Alaskan
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3303
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6293