Політ зими
Andrii Katiuzhynskyi
Як незабутньо змінюється краєвид, Якщо спостерігаєш ти зими політ; І погляд віхоли такий несамовитий, Коли сніжинки хороводять у повітрі. Непередавана чарівная хурдига - Кружляє сніг навколо, наче дзиґа; Хоч сірі небеса на землю сум вергають - Коловорот життя природа не спиняє. Хай смуток на душі у тебе зимний - Лиш на танок сніжинок глянь невтримний; Він прожене усі печалі і образи, І ти за будеш їх назавжди і одразу.
2020-10-02 05:02:28
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Ні, цей вірш написаний давно, просто я іноді копирсаюсь в старих записах, приводжу в більш-менш нормальний вигляд деякі вірші, тому що більшість з того, що коли-небудь було мною написане, навряд чи побачить світ без доопрацювання
Відповісти
2020-10-02 07:28:19
Подобається
Інші вірші поета
Зимовий вечір наодинці Жорна бога Цієї ночі місяць нависає Анні
Інші поети
Truth13
@Truth13
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1873
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1512