Минеться все
Andrii Katiuzhynskyi
Колись в Ізраїлі царем був Соломон набожний, Який шляхами Господа ходив. Він мав усе - що тільки мати можна, І все пізнав - що лиш пізнать хотів. Носив великий цар просту каблучку срібну, Було написано там речення одне - Зробив на сріблі ювелір один лиш надпис дивний: "Минеться все - і це мине". Коли ж цареві було сумно, Він на каблучку непримітну поглядав: "Минеться все,"- йому співали руни - "І це мине,"- і вислів Соломона звеселяв. А як ставало радісно цареві - Він знов на надпис той гледів. "Минеться все,"- сміялися письмена металеві - "І це мине,"- і знов палацом царським сум бродив... Минеться все, минуться роки, Час сплине - забуття все огорне. Лиш тільки мудрість ця його глибока До скону віку мабуть не мине!
2021-01-11 06:59:24
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дійсно, не має нічого вічного, дякую за коментар!
Відповісти
2021-01-11 07:02:08
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, надія - це останнє, що завжди залишається!
Відповісти
2021-01-11 09:08:03
Подобається
Інші вірші поета
Я сонця роздивлявся схід над лукою Ловець тіней Жорна бога Пам'яті одного поета
Інші поети
Стефанія
@Rusanna_Vognuk
Princess Girl
@Princess_life
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5888
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3624