Минеться все
Andrii Katiuzhynskyi
Колись в Ізраїлі царем був Соломон набожний, Який шляхами Господа ходив. Він мав усе - що тільки мати можна, І все пізнав - що лиш пізнать хотів. Носив великий цар просту каблучку срібну, Було написано там речення одне - Зробив на сріблі ювелір один лиш надпис дивний: "Минеться все - і це мине". Коли ж цареві було сумно, Він на каблучку непримітну поглядав: "Минеться все,"- йому співали руни - "І це мине,"- і вислів Соломона звеселяв. А як ставало радісно цареві - Він знов на надпис той гледів. "Минеться все,"- сміялися письмена металеві - "І це мине,"- і знов палацом царським сум бродив... Минеться все, минуться роки, Час сплине - забуття все огорне. Лиш тільки мудрість ця його глибока До скону віку мабуть не мине!
2021-01-11 06:59:24
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Дійсно, не має нічого вічного, дякую за коментар!
Відповісти
2021-01-11 07:02:08
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, надія - це останнє, що завжди залишається!
Відповісти
2021-01-11 09:08:03
Подобається
Інші вірші поета
Півмісяць в небі Запал свій витрачають українці на боротьбу і славу Afterdepression В той день, коли весна лунатиме усюди
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Hitar
@Hitar
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1433
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5658