Вечір навесні
Блакитне небо бірюзою відливає, Червоний сонця диск розпечений дотлів; Хрущі між вербами у доганялки грають, І соловей почав свій неповторний спів. Вруніють верби, клени і тополі - Ніжно-зеленим кольором милують око; Маленькі козенята стрибають - радіють волі, Несе подрузі здобич бусел довгоногий. Снагу природа життєдайну п'є весною: Все прагне ввись піднятись, прорости - Набратись сили до приходу влади зною, Що незабаром вкриє шаром все товстим. Вруніти - зеленіти Бусел - діал., лелека
2020-10-20 05:32:33
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую за коментар!
Відповісти
2020-10-20 05:49:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2444
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2776