Настрій мажор
Andrii Katiuzhynskyi
Високо в небо птах майнув І дотліває сніг торішній; Ніколи вже не буду я таким як був, В житті моїм настала віха інша. Як навесні рожевим сакура цвіте, Як зелен лист весною древо укриває, Так пагін новий в серці у моїм росте- Гризота більше душу не вбиває. На все дивлюсь я поглядом новим, Мене життя нове і нова доля стрітять... Розсіюється хмар кудлатих дим І жовте сонце грає у зеніті.
2020-11-04 08:01:05
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
Дуже гарний вірш 😍
Відповісти
2020-11-04 14:23:57
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Вікторія Тодавчич Дуже дякую за оцінку!
Відповісти
2020-11-04 14:25:11
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-11-06 20:21:04
Подобається
Інші вірші поета
Ніхто не зна людської сили меж Японська легенда про повернення сонця Думка-птах Розповідь дощу
Інші поети
Bad Trip
@B1Sod
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8405
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4048