Настрій мажор
Andrii Katiuzhynskyi
Високо в небо птах майнув І дотліває сніг торішній; Ніколи вже не буду я таким як був, В житті моїм настала віха інша. Як навесні рожевим сакура цвіте, Як зелен лист весною древо укриває, Так пагін новий в серці у моїм росте- Гризота більше душу не вбиває. На все дивлюсь я поглядом новим, Мене життя нове і нова доля стрітять... Розсіюється хмар кудлатих дим І жовте сонце грає у зеніті.
2020-11-04 08:01:05
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
Дуже гарний вірш 😍
Відповісти
2020-11-04 14:23:57
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Вікторія Тодавчич Дуже дякую за оцінку!
Відповісти
2020-11-04 14:25:11
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую!
Відповісти
2020-11-06 20:21:04
Подобається
Інші вірші поета
Туманна казка Апофеоз війни Східна легенда про метеликів Якби ж то ріки говорили
Інші поети
Anna Sparrows
@birdwithword
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4161
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1440