Весна на каналі
Червоне сонце: лагідне, вранішнє Освітить сяйвом день новий, І все давно забуте і колишнє Потоне в вирі нездійсненних мрій. Хитнуться весело смереки віти, Закрутить вітер зронене перо, Весна прийде з Дніпра водиці пити - На землю зелені вкладе тавро. І я радітиму з пустункою-весною, Шукатиму в заплавних луках брід, А пісня жайвора бринітиме струною - Із неба ясного долине-долетить.
2020-12-15 07:49:35
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Дякую, радий, що сподобалося!
Відповісти
2020-12-15 09:39:07
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, завжди приємно, коли хвалять!
Відповісти
2020-12-15 11:14:49
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, для мене головне, що хтось це читає, що я роблю це не даремно!
Відповісти
2020-12-15 13:01:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2215
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2469